Розкрито питання фізичного розвитку, вплив гормонів та залоз на формування конституції та темпераменту людини. Висвітлено кореляцію між групою крові та схильністю до деяких захворювань. Запропоновано способи до зберігання здорового способу життя.

Раскрыты вопросы физического развития, влияния гормонов, желез на формирование конституции и темперамента человека. Освещена корреляция между группой крови и склонностью к некоторым заболеваниям. Предложены способы сохранения здорового способа жизни.

Аrticle opens questions of physical development, influence of hormones, on formation of the constitution and temperament of the person. Shines correlation between group of blood and propensity to some diseases. Ways of preservation of a healthy way oflife are offered.

Розглянуто питання технічної, фізичної, інтегральної підготовки юних волейболістів. Наведено методики вивчення та засвоєння ігрових дій, проаналізовано помилки, що допускаються гравцями. Описано основні вікові особливості дітей, висвітлено проблеми лікарського контролю та профілактики травматизму в волейболі.

Рассмотрены вопросы технической, физической, интегральной подготовки волейболистов. Приведены методики изучения и усвоения игровых действий, проанализированы ошибки, допускаемые игроками. Описаны основные возрастные особенности детей, освещены проблемы врачебного контроля и профилактики травматизма в волейболе.

Розкрито наукові основи психології в спортивних іграх, теоретичні засади та особливості практичної взаємодії тренера, викладача з фізичного виховання зі спортсменами та учнями. Наведено характеристику та визначено симптоми перетренованості та "перегоряння". Проаналізовано психологічні фактори у разі травм, причини травмування. Викладено рекомендації для підвищення концентрації уваги під час змагань.

Раскрыты научные основы психологии в спортивных играх, теоретические основы и особенности практического взаимодействия тренера, преподавателя по физическому воспитанию со спортсменами и учениками. Дана характеристика и определены симптомы перетренировки и "перегорания". Проанализированы психологические факторы при травмах, причины травмирования. Представлены рекомендации для повышения концентрации внимания при соревнованиях.

Розглянуто питання сформованості інтересу до занять фізичними вправами в дітей середнього шкільного віку (СШВ). Із метою визначення рівня інтересу дітей СШВ до занять фізичними вправами проведено анкетування, за допомогою якого визначено рівень інтересу дітей СШВ до уроку з фізичної культури. Установлено, що інтерес до занять фізичними вправами перебуває на високому рівні, хоча з віком простежується тенденція до зниження інтересу й особливо це проявляється в дівчат. Підвищення в підлітків інтересу до занять фізичними вправами можна досягнути за рахунок розвитку в них усвідомленого ставлення до рухових дій, збільшення освітньої цінності уроків, розвитку активності та самостійності під час виконання навчальних завдань, диференційованого підходу до учнів із різним ставленням до уроку, використання даних антропометричних вимірів для показу зрушень у їх фізичному розвитку.

Розглянуто стан та способи формування в школярів інтересу до фізичного виховання та спорту як цілеспрямовану й системну діяльність учителя, що включає формування спеціальних знань, практичну діяльність учнів створення позитивного емоційного фону уроку.

Визначено функціональний стан організму підлітків загальноосвітніх навчальних закладів. Результати дослідження надають можливість стверджувати, що середні значення ЧСС, артеріального тиску, затримки дихання перебувають у межах вікових норм. Частота серцевих скорочень учнів складає 81 - 89 уд./хв; артеріальний тиск систолічний перебуває в межах 95,43 - 131,1 мм рт. ст. (дівчатка), 96,04 - 130,1 мм рт. ст. (хлопчики), діастолічний - 50,18 - 79,5 мм рт. ст. (дівчатка), 49,06 - 78,08 мм рт. ст. (хлопчики); тривалість затримки дихання учнів на вдиху становить 28,63 - 34,81 с (дівчатка), 34,61 - 48,83 с (хлопчики). Величина затримки дихання дітей на вдиху на 33 - 65 % вища, ніж на видиху. Із віком простежується тенденція підвищення тривалості затримки дихання в хлопчиків, у порівнянні із дівчатками. Найінтенсивніше результати виконання тесту в хлопців зростають із 13 до 15 років. Водночас простежено тенденцію до погіршення діяльності окремих функціональних показників організму підлітків.

Визначено рівень фізичної підготовленості підлітків. У них простежується нерівномірність розвитку фізичних якостей. Виявлено закономірність поступового, але непрямолінійного зростання результатів тестових обстежень. Установлено тенденцію, особливо за показниками витривалості, гнучкості та сили, зниження рівня фізичної підготовленості.

Зазначено, що у підлітків простежується нерівномірність фізичного розвитку у відповідних вікових періодах. Довжина та маса тіла, окружність грудної клітки підлітків поступово, але нерівномірно зростають. Середньогрупові показники загалом відповідають віковим нормам. За 5 років довжина тіла дівчат зросла на 14,8 %, хлопців - на 20,8 %. Інтенсивніші періоди зростання цього показника виявлено у віці 13 - 15 років. Суттєвої різниці між масою тіла хлопчиків і дівчаток не виявлено. Найвищі темпи її зростання простежуються в 13 - 15 років. Найінтенсивніше зростання окружності грудної клітки простежується в 13 - 15 років. Загалом динаміка окружності грудної клітки підлітків характеризується поступовим зростанням.

Зазначено, що управління руховою активністю підлітків у позаурочній діяльності передбачає сукупність мети, завдань, функцій, принципів, педагогічних умов навчання, а також адаптивних тренувальних програм і критеріїв ефективності оздоровчих і спортивних наслідків. Ураховуючи мотиваційно-ціннісні чинники та морфофункціональні особливості підлітків, розроблено різноманітну спрямованість рухової активності. Загальна фізична спрямованість рухової активності передбачала систему занять фізичними вправами, спрямовану на комплексний підхід, який поєднував різноманітні навантаження для розвитку фізичних якостей і підвищення стану здоров'я. Рухова активність рекреаційно-оздоровчої спрямованості передбачала використання фізичних вправ, ігор, розваг, а також природних і гігієнічних чинників для активного відпочинку, вдосконалення психічних і фізичних здібностей, відновлення та зміцнення здоров'я. Фізична активність корекційної спрямованості забезпечувала профілактику та корекцію порушень постави учнів. Фізична активність спортивної спрямованості передбачає підготовку спортсменів-розрядників і забезпечується, передусім, діяльністю дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Виявлено структуру, режими та індекси добової рухової активності підлітків. Встановлено, що спеціально організована рухова активність учнів навчальних ЗОНЗ становить лише 0,33 - 0,44 год, що на 65 - 70 % нижче від гігієнічної норми. Обгрунтовано модель розвитку рухової активності підлітків у позаурочних формах фізичної культури, що включає мету, завдання, функції, принципи, педагогічні умови, засоби, критерії ефективності навчання, вимоги до контролю та шляхи корекції результатів діяльності. На основі мотиваційно-ціннісних чинників і морфофункціональних особливостей учнів розроблено особистісно орієнтовану спрямованість рухової активності у ЗОНЗ (загальнорозвивальну, рекреаційно-оздоровчу, корекційну та спортивну). Результати педагогічного експерименту засвідчили високу ефективність запропонованого організаційно-методичного забезпечення розвитку рухової активності підлітків у позаурочних формах фізичної культури.

Зазначено, що управління руховою активністю підлітків у позаурочній діяльності передбачає сукупність мети, завдань, функцій, принципів, педагогічних умов навчання, а також адаптивних тренувальних програм і критеріїв ефективності оздоровчих і спортивних наслідків. Ураховуючи мотиваційно-ціннісні чинники та морфофункціональні особливості підлітків, розроблено різноманітну спрямованість рухової активності. Загальна фізична спрямованість рухової активності передбачала систему занять фізичними вправами, спрямовану на комплексний підхід, який поєднував різноманітні навантаження для розвитку фізичних якостей і підвищення стану здоров'я. Рухова активність рекреаційно-оздоровчої спрямованості передбачала використання фізичних вправ, ігор, розваг, а також природних і гігієнічних чинників для активного відпочинку, вдосконалення психічних і фізичних здібностей, відновлення та зміцнення здоров'я. Фізична активність корекційної спрямованості забезпечувала профілактику та корекцію порушень постави учнів. Фізична активність спортивної спрямованості передбачає підготовку спортсменів-розрядників і забезпечується, передусім, діяльністю дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Важливий і невід'ємний чинник здорового способу життя школярів - належний рівень рухової активності. Результати наукових досліджень засвідчують, що в підлітків, які навчаються в закладах загальної середньої освіти, спостерігаємо зниження рухової активності. Це зумовлюєстворення здоров'я зберігального освітнього середовища й розробки мотиваційних засобів залучення учнів до систематичних занять фізичними вправами. Мета дослідження - визначення рівня сформованості мотиваційно-ціннісних орієнтацій до рухової активності в підлітків.У досліджені взяли участь підлітки загальноосвітніх навчальних закладів NoNo 9, 11, 26 м. Луцьк. Для визначення рівня стану сформованості мотиваційно-ціннісних орієнтацій до рухової активності проведено анкетування. Анкета включала комплекс запитань, за допомогою яких можна установити рівень інтересу до уроку з фізичної культури, мотиви до занять фізичними вправами та ставлення підлітків до форм фізичної активності. Результати дослідження засвідчили, що рівень інтересу до фізичного виховання й спорту в підлітків невисокий. Лише 9,8 - 19,5 % дівчат і 23,2 - 31,7 % хлопців мають високий рівень інтересу до рухової активності. Із віком у школярів простежуємо тенденцію до зниження інтересу до систематичних занять фізичними вправами. Водночас аналіз результатів анкетування виявив такі основні мотиви занять фізичною культурою для підлітків: можливість поліпшити стан здоров'я, мати гарну будову тіла, підвищити фізичну підготовленість, оволодіти технікою фізичних вправ й отримати добрі оцінки. І водночас дані анкетування демонструють, що 3 - 4 рази на тиждень виконують фізичні вправи лише 14,6 - 22,3 % дівчат і 17,3 - 31,2 % хлопців. Більшість учнів обмежують свою рухову активність лише обов'язковими уроками фізичної культури та, судячи з відповідей респондентів, вільний час заповнюють діяльністю, яка не має нічого спільного з активним дозвіллям і руховою активністю.

Визначено основні принципи й інструментарій системи педагогічного впливу на формування особистості дитини та її фізичне виховання засобами волейболу. Викладено загальні положення спортивної підготовки юних волейболістів. Висвітлено основні вікові особливості дітей, а також специфіку профілактики травматизму у волейболі.

У зміст посібнику розглядаються питання організації оздоровчо- рухової діяльності різних верств населення, а саме: особливості розвитку рухів та проявів рухової активності в різні вікові періоди; визначення обсягів добової рухової активності з використанням показників маси тіла та коефіцієнта; форми організації оздоровчо- рекреаційних занять: ходьба і біг, плавання та інші водні види оздоровчо-рекреаційної рухової активності аеробної спрямованості; оздоровчий фітнес та аеробна гімнастика як сучасні види оздоровчо- рекреаційної рухової активності

Висвітлено теоретичні та практичні основи спортивного туризму, організаційно-управлінську структуру, завдання, засоби, методи тощо. Подано правила організації та проведення туристичних спортивних походів, загальні положення щодо організації спортивно-оздоровчого туризму, формування туристських груп та керівні посади. Описано спеціальне спорядження та вузли для спортивного туризму, організацію та методику проведения туристських зльотів і змагань. Подано відомості про охорону здоров'я, практичні ситуації в туристських походах і їх подолання, організацію біваку та фізичну підготовку туриста.